Костьол св Миколая
Ціль - почути орган, побачити, шо там зсередини
ззовні - вражаюче і притягуюче середньовічною таємничістю та суровістю
зсередини - древність. древність. сумрак. холод (сьодні надзвичайно теплий вечір, то добре, шо я сьодні пішла, а то давала б дуба, бо там атмосфера без підігріва) присутності бога не відчувається. мабуть рідко туди заходить

Білети краще всього брати мабуть в бокові зони біля сцени, бо в центрі дорого, а в неф (шо то таке я дізналась, коли прийшла) не круто, бо за колонами не видно сцени - хоча яка різниця, як слухать, та всьо же
Із всього репертуару мені сподобався більш за все Моцарт О_о взагалі репертуар і виконання мені не дуже сподобалось (Галя балувана), бо мимоволі порівнювала з Донецькою філармоніюєю і не в користь костьола. Очікувала, що мене пройме Бахом - не пройняло. Вирішила не записувати, бо не знайшла як на камері звук спуску затвора відключити, щоб не заважати людям насолоджуватися.. та коли оголосили, що концерт доходить кінця і зараз буде композиція шось про Єрусалим - я думаю - а хай запишу. І оця єрусалимська композиція така стрьомнопсиходелічна виявилась..О_о я прозріла.. відчуваю ж, шо треба записувати..
Перед початком відкрила Толлє і читанула абзац про присутність - там написано було: закрийте очі і будьте уважні, слідкуйте яка прийде думка, спостерігайте, спіймайте її.. Я очі заплющила. Думок ноль. Я ж спеціально жду, спостерігаю, вся увага.. як правило, думки мене атакують, приходиться відбиватись, це проблема.. а тут - жду - жду - нема нічого. Я розумію, шо можу наплодити думок і викликати можу, але як я цього не роблю - то нічого не приходить, ноль, нема. Вже потім після концерту дочитала, шо так і должно буть. Потім уже дивлюсь на люстру і думка: а шо я впаде, кілком як грохне в гущу людей О_о і орган так стрьомно виє уууу. а мені так спокійно, так ясно холодне повітря по ніздрях повільно в трахею і далі вже тепле по тілу..